Бджільництво вже не таке, як двадцять років тому
Українські пасічники дедалі частіше говорять про те, що працювати з бджолами стало складніше, ніж раніше. На галузь одночасно впливають кілька факторів: зміна клімату, скорочення площ медоносних культур, воєнні події та нестабільна ситуація на ринку меду. Через це зменшуються як обсяги збору меду, так і можливості для розвитку пасік.
Пасічник Віталій Магаляс із Вінниччини працює на господарстві, де утримують близько 60 бджолосімей. Пасіка належить підприємству, що займається вирощуванням фруктових садів. За його словами, сьогодні такі приклади співпраці аграріїв і бджолярів залишаються радше винятком. Хоча якісне запилення напряму впливає на врожайність садів, в Україні цей напрямок поки що не став окремою прибутковою галуззю, як це відбувається у багатьох інших країнах.
Керівник господарства Ігор Грицак зазначає, що останніми роками весна стала значно прохолоднішою та довшою. Через це бджоли пізніше починають активно працювати, а в період цвітіння садів не завжди забезпечують достатній рівень запилення. Щоб компенсувати втрати, підприємство додатково використовує осмій — диких бджіл, які ефективно працюють навіть за нижчих температур.
Весняні погодні умови позначаються і на розвитку самих бджолосімей. Холодні березень та квітень сповільнюють нарощування сили сімей, а рослини за низьких температур виділяють менше нектару. В результаті бджоли отримують менше кормової бази, що безпосередньо впливає на майбутній медозбір.
За словами Віталія Магаляса, ще два десятиліття тому пасічники могли збирати мед кілька разів протягом сезону. Після цвітіння садів отримували травневий мед, далі працювали липа, гречка, соняшник та інші медоноси. Сьогодні ж у багатьох регіонах основний урожай меду формується лише за рахунок ріпаку та соняшнику, тому більшість пасік проводить відкачування лише двічі на рік.
Яким буде нинішній сезон, бджолярі прогнозувати не поспішають. Остаточний результат залежатиме від літньої погоди. Надмірна спека, посуха або нестача опадів можуть суттєво зменшити кількість нектару навіть на традиційних медоносах. Водночас уже зараз пасічники відзначають, що весняний медозбір навряд чи стане рекордним.